Словник української мови (1927)/епитафія
| ◀ ео | Словник української мови Е епитафія |
ерлець ▶ |
|
Епита́фія, фії, ж. Эпитафия. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епитафії, засмутився душею. К. ЧР. 101.
| ◀ ео | Словник української мови Борис Грінченко Е епитафія |
ерлець ▶ |
|
Словник української мови — Е
епитафія
Борис Грінченко
1927
Епита́фія, фії, ж. Эпитафия. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епитафії, засмутився душею. К. ЧР. 101.