Словник української мови (1927)/емблема
| ◀ емаль | Словник української мови Е емблема |
емблемувати ▶ |
|
Ембле́ма, ми, ж. Эмблема. К. Бай. 105. Коли б уже мені заманулось такої емблеми, то змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла. К. ХП. 33.