Словник української мови (1927)/дітолюбний
| ◀ дітолюб | Словник української мови Д дітолюбний |
дітоньки ▶ |
|
Дітолю́бний, а, е. Любящий детей, *чадолюбивый.
| ◀ дітолюб | Словник української мови Борис Грінченко Д дітолюбний |
дітоньки ▶ |
|
Словник української мови — Д
дітолюбний
Борис Грінченко
1927
Дітолю́бний, а, е. Любящий детей, *чадолюбивый.