Словник української мови (1927)/діловитий
| ◀ діловий | Словник української мови Д діловитий |
діловито ▶ |
|
*Ділови́тий, а, е. Деловитый. Винн.
| ◀ діловий | Словник української мови Борис Грінченко Д діловитий |
діловито ▶ |
|
Словник української мови — Д
діловитий
Борис Грінченко
1927
*Ділови́тий, а, е. Деловитый. Винн.