Словник української мови (1927)/ділити
| ◀ ділитель | Словник української мови Д ділити |
ділитися ▶ |
|
Діли́ти, лю́, лиш, гл. 1) Делить. Нам батьківщини не ділить. Ном. № 3313. 2) Сдавать карты. Ось я ділитиму, а ти здіймай. Лубенск. у.
| ◀ ділитель | Словник української мови Борис Грінченко Д ділити |
ділитися ▶ |
|
Словник української мови — Д
ділити
Борис Грінченко
1927
Діли́ти, лю́, лиш, гл. 1) Делить. Нам батьківщини не ділить. Ном. № 3313. 2) Сдавать карты. Ось я ділитиму, а ти здіймай. Лубенск. у.