Словник української мови (1927)/дідівщина
| ◀ дідівський | Словник української мови Д дідівщина |
дідко ▶ |
|
Діді́вщина, ни, ж. 1) Дедовщина, наследие, оставшееся после деда. 2) Время, в которое жили деды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає. Шевч. 48.