Словник української мови (1927)/дідчий

by Борис Грінченко

◀ дідуха

Словник української мови Борис Грінченко Д дідчий

дідько ▶

Київ: Горно, 1927

Ді́дчий, а, е. Чертов, чертовский. Гол. III. 343. I. 252. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433. Дідчая мати видала, щоб сова зайця імала. Ном. № 6889. Ді́дче ребро́. Раст. Valeriana officinalis L. ЗЮЗО. I. 140.