Словник української мови (1927)/дівунка
◀ дівуля | Словник української мови Д дівунка |
дівуся ▶ |
|
Діву́нка, ки, ж. Раст. Gallium verum. Лв. 98. См. Боба́чик.
◀ дівуля | Словник української мови Борис Грінченко Д дівунка |
дівуся ▶ |
|
Словник української мови — Д
дівунка
Борис Грінченко
1927
Діву́нка, ки, ж. Раст. Gallium verum. Лв. 98. См. Боба́чик.