Словник української мови (1927)/діватися
◀ дівати | Словник української мови Д діватися |
діваха ▶ |
|
Діва́тися, ва́юся, єшся, сов. в. ді́тися, нуся, нешся, гл. Деваться, деться. Де той хміль дівався! Дитя моє, де дінусь з тобою? Шевч. 87. А маненький брат зостався, та не знаю, де дівався. Млр. л. сб. 134. Великий світ, та нема де дітися. Hoc. № 2101. Не де діне́ться! Не пропадет! цело будет.