Словник української мови (1927)/дяківнин
| ◀ дяківна | Словник української мови Д дяківнин |
дяківня ▶ |
|
Дякі́внин, на, не. Принадлежащий дочери дьячка.
| ◀ дяківна | Словник української мови Борис Грінченко Д дяківнин |
дяківня ▶ |
|
Словник української мови — Д
дяківнин
Борис Грінченко
1927
Дякі́внин, на, не. Принадлежащий дочери дьячка.