Словник української мови (1927)/дяконівнин
| ◀ дяконівна | Словник української мови Д дяконівнин |
дяконувати ▶ |
|
Дяконі́внин, на, не. Принадлежащий дочери диакона.
| ◀ дяконівна | Словник української мови Борис Грінченко Д дяконівнин |
дяконувати ▶ |
|
Словник української мови — Д
дяконівнин
Борис Грінченко
1927
Дяконі́внин, на, не. Принадлежащий дочери диакона.