Словник української мови (1927)/дяконча
| ◀ дяконувати | Словник української мови Д дяконча |
дякування ▶ |
|
Дяконча́, ча́ти, с. Ребенок диакона. Ум. Дяконча́тко, дяконча́точко.
| ◀ дяконувати | Словник української мови Борис Грінченко Д дяконча |
дякування ▶ |
|
Словник української мови — Д
дяконча
Борис Грінченко
1927
Дяконча́, ча́ти, с. Ребенок диакона. Ум. Дяконча́тко, дяконча́точко.