Словник української мови (1927)/дяконенків
◀ дякон | Словник української мови Д дяконенків |
дяконенківна ▶ |
|
Дяконе́нків, кова, ве. Принадлежащий сыну диакона.
◀ дякон | Словник української мови Борис Грінченко Д дяконенків |
дяконенківна ▶ |
|
Словник української мови — Д
дяконенків
Борис Грінченко
1927
Дяконе́нків, кова, ве. Принадлежащий сыну диакона.