Словник української мови (1927)/душіти

by Борис Грінченко

◀ душівка

Словник української мови Борис Грінченко Д душіти

душка ▶

Київ: Горно, 1927

Душі́ти, шу́, ши́ш, гл. Издавать запах, нести запахом, *пахнуть. Любисточку ввірвала, — у голови положу, щоб душіло. Г. Барв. 80. Вона чорт зна чим і душить.