Словник української мови (1927)/душний
◀ душман | Словник української мови Д душний |
душник ▶ |
|
Душни́й, а́, е́. Жаркий, знойный, душный. Яке б душне літо не було, а роскидай цю солому, то зараз де не возьметься і мороз, і сніг. Рудч. Ск. II. 81. Літом день гарячий, душний. МВ. II. 14. Ум. Душне́нький.