Словник української мови (1927)/дусатися
| ◀ дусання | Словник української мови Д дусатися |
дусеня ▶ |
|
Ду́сатися, саюся, єшся, гл. Дуться, сердиться. Ото вже та Параска: сказала їй трохи правди, — вже й дусається і не дивиться на тебе.
| ◀ дусання | Словник української мови Борис Грінченко Д дусатися |
дусеня ▶ |
|
Словник української мови — Д
дусатися
Борис Грінченко
1927
Ду́сатися, саюся, єшся, гл. Дуться, сердиться. Ото вже та Параска: сказала їй трохи правди, — вже й дусається і не дивиться на тебе.