Словник української мови (1927)/дурчати
◀ дурування | Словник української мови Д дурчати |
дусання ▶ |
|
Дурча́ти, чу́, чи́ш, гл. Урчать, бурчать. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала. Ном. № 12172.
◀ дурування | Словник української мови Борис Грінченко Д дурчати |
дусання ▶ |
|
Словник української мови — Д
дурчати
Борис Грінченко
1927
Дурча́ти, чу́, чи́ш, гл. Урчать, бурчать. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала. Ном. № 12172.