Словник української мови (1927)/дурноляп
| ◀ дурнолобець | Словник української мови Д дурноляп |
дурноляпський ▶ |
|
Дурноля́п, па, м. Говорящий наобум, не подумав. *Дуралей. «Куда едешь ти?» — питає. — На базар. — Ех, дурноляп! Кропивн.
| ◀ дурнолобець | Словник української мови Борис Грінченко Д дурноляп |
дурноляпський ▶ |
|
Словник української мови — Д
дурноляп
Борис Грінченко
1927
Дурноля́п, па, м. Говорящий наобум, не подумав. *Дуралей. «Куда едешь ти?» — питає. — На базар. — Ех, дурноляп! Кропивн.