Словник української мови (1927)/дурк

by Борис Грінченко

◀ дуріти

Словник української мови Борис Грінченко Д дурк

дурка ▶

Київ: Горно, 1927

Дурк, ку, м. Стук. Вх. Уг. 237. Ду́рки роби́ти = Ду́ркати. Вх. Лем. 412. См. Туркіт.