Словник української мови (1927)/дурило
◀ дурець | Словник української мови Д дурило |
дурилюд ▶ |
|
Дури́ло, ла, м. 1) = Ду́рень. Харьк. г. 2) Раст. Angelica archangelica.
◀ дурець | Словник української мови Борис Грінченко Д дурило |
дурилюд ▶ |
|
Словник української мови — Д
дурило
Борис Грінченко
1927
Дури́ло, ла, м. 1) = Ду́рень. Харьк. г. 2) Раст. Angelica archangelica.