Словник української мови (1927)/дуло
◀ дулівка | Словник української мови Д дуло |
дульєти ▶ |
|
Ду́ло, ла, с. Дуло. К. Досв. 215. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава. Макс. (1849). 59.
◀ дулівка | Словник української мови Борис Грінченко Д дуло |
дульєти ▶ |
|
Словник української мови — Д
дуло
Борис Грінченко
1927
Ду́ло, ла, с. Дуло. К. Досв. 215. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава. Макс. (1849). 59.