Словник української мови (1927)/дудуватий
| ◀ ду-ду | Словник української мови Д дудуватий |
дудуритися ▶ |
|
Дудува́тий, а, е. 1) Имеющий толстый стебель. Дудувате жито. *2) Трубчатый. Крим.
| ◀ ду-ду | Словник української мови Борис Грінченко Д дудуватий |
дудуритися ▶ |
|
Словник української мови — Д
дудуватий
Борис Грінченко
1927
Дудува́тий, а, е. 1) Имеющий толстый стебель. Дудувате жито. *2) Трубчатый. Крим.