Словник української мови (1927)/дубнити

by Борис Грінченко

◀ дубник

Словник української мови Борис Грінченко Д дубнити

дубнути ▶

Київ: Горно, 1927

Дубни́ти, ню́, ни́ш, гл. = Ду́бкати. Кінь дубнить ногами. Вх. Зн. 16.