Словник української мови (1927)/дріпло
◀ дріпа | Словник української мови Д дріпло |
дріт ▶ |
|
Дрі́пло, ла, с. об. Дрянь, оборвыш. Ми робимо, ми жнемо, ми в коломазі, а вони, не робивши вихорошуються; старе дріпло — і те шубу яку напірить. Г. Барв. 33.