Словник української мови (1927)/дрімлючий
| ◀ дрімлюх | Словник української мови Д дрімлючий |
дрімлящий ▶ |
|
Дрімлю́чий, а, е. Сонливый, расположенный к дремоте.
| ◀ дрімлюх | Словник української мови Борис Грінченко Д дрімлючий |
дрімлящий ▶ |
|
Словник української мови — Д
дрімлючий
Борис Грінченко
1927
Дрімлю́чий, а, е. Сонливый, расположенный к дремоте.