Словник української мови (1927)/дріжання
| ◀ дріжаки | Словник української мови Д дріжання |
дріжати ▶ |
|
Дріжа́ння, ня, с. Дрожание, дрожь. Ком. II. 34. Насупляні брови, чорні, гострі очі, твердий погляд, товстий голос, — все те обсипало її спину дріжанням. Левиц. I. 332.