Словник української мови (1927)/дрігавиця
| ◀ дрівця | Словник української мови Д дрігавиця |
дрігва ▶ |
|
Дрігави́ця, ці, дрігва́, ви́, ж. Студенистая масса или что-либо подобное ей. Ще за старих панів вівці такі вже ситі були, що як ідуть — аж дрігавиця дріготить. Лубен. у. Там і вівці ситі, як дрігва, аж шкура ходором ходе. Луб. у.