Словник української мови (1927)/дряпець
| ◀ дряпачити | Словник української мови Д дряпець |
дряпіжний ▶ |
|
Дря́пець, пця, м. Хорошо, легко вскарабкивающийся на высоту. Нехай він лізе на вишню — він дряпець. Елисаветгр. у.
| ◀ дряпачити | Словник української мови Борис Грінченко Д дряпець |
дряпіжний ▶ |
|
Словник української мови — Д
дряпець
Борис Грінченко
1927
Дря́пець, пця, м. Хорошо, легко вскарабкивающийся на высоту. Нехай він лізе на вишню — він дряпець. Елисаветгр. у.