Словник української мови (1927)/дряготіти
| ◀ дряговина | Словник української мови Д дряготіти |
дрягтіти ▶ |
|
Дряготі́ти, гочу́, ти́ш, гл. Дрожать. Як біжить хто конем по греблі, то аж дряготить гребля вся. Волч. у. См. Дрягті́ти.
| ◀ дряговина | Словник української мови Борис Грінченко Д дряготіти |
дрягтіти ▶ |
|
Словник української мови — Д
дряготіти
Борис Грінченко
1927
Дряготі́ти, гочу́, ти́ш, гл. Дрожать. Як біжить хто конем по греблі, то аж дряготить гребля вся. Волч. у. См. Дрягті́ти.