Словник української мови (1927)/дружбів
◀ дружбити | Словник української мови Д дружбів |
дружбонько ▶ |
|
Дру́жбів, бова, ве. Принадлежащий дру́жбі. Грин. III. 506. Дружка за столом надіває дружбову шапку. О. 1862. IV. 18.
◀ дружбити | Словник української мови Борис Грінченко Д дружбів |
дружбонько ▶ |
|
Словник української мови — Д
дружбів
Борис Грінченко
1927
Дру́жбів, бова, ве. Принадлежащий дру́жбі. Грин. III. 506. Дружка за столом надіває дружбову шапку. О. 1862. IV. 18.