Словник української мови (1927)/другий
| ◀ другак | Словник української мови Д другий |
другиня ▶ |
|
Дру́гий, а, е. 1) Другой; иной. Один сидить конець столу, мед-вино кружає, другий сидить біля його, на скрипочку грає. Мет. 8. Але він тут собі другий, ніж у нашому селі. Кв. II. 296. В місті добре тілько кому-небудь калач купувати, а не що друге. Ном. № 10484. 2) Второй. Уже й другого сина діждали собі. Харьк. Дру́гого дня. На другой день. Каменец. у.