Словник української мови (1927)/дризнути
◀ дриз | Словник української мови Д дризнути |
дрик ▶ |
|
Дризну́ти, ну́, не́ш, гл. Побежать, удрать. Злякавсь Хома… та кинувши москаля (що вів на мотузці), як дризне, так тілько й бачили Хому. Рудч. Ск. II. 176.