Словник української мови (1927)/драчка

by Борис Грінченко

◀ драча

Словник української мови Борис Грінченко Д драчка

драчки ▶

Київ: Горно, 1927

Дра́чка, ки, ж. 1) Лесопильный завод (пример см. при слове драч 2). 2) Доска. Дра́чку рі́зати. Пилять доски. Волын. г. 3) Плотн. инструмент: ресмус. 4) Расположение к ссоре. Оттак і посердились, неначе хто між їми драчку вкинув. Киев. у.