Словник української мови (1927)/дратва

by Борис Грінченко

◀ драта

Словник української мови Борис Грінченко Д дратва

дратка ▶

Київ: Горно, 1927

Дра́тва, ви, ж. Дратва. ЗОЮР. II. 92. Що шилом приколе, дратвою прив'яже. Грин. III. 300. Ум. Дра́твиця, дра́товка. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти. Чуб. V. 818.