Словник української мови (1927)/драбиняк
◀ драбинчастий | Словник української мови Д драбиняк |
драбинястий ▶ |
|
Драбиня́к, ка́, м. 1) = Драбча́стий віз. КС. 1882. IV. 93. *Телега. У нас усе драбиняками парокінь люде їздять, а полудрабки лубом ушиті. Звен. у., с. Пальчик. Ефр. 2) Очень худая лошадь. НВолын. у.