Словник української мови (1927)/драбина

by Борис Грінченко

◀ драбастий

Словник української мови Борис Грінченко Д драбина

драбинастий ▶

Київ: Горно, 1927

Драби́на, ни, ж. 1) Переносная лестница. Вас. 195. Чуб. VII. 388. Нема тії драбини, щоб до неба достала. Ном. № 394. 2) = Драбки́. Чуб. VII. 402, 403. Kolb. I. 67. Занедужав чумаченько, на драбину похилився. Мет. 458. 3) Решетка возле яслей. Ум. Драби́нка, драби́ночка.