Словник української мови (1927)/драб

by Борис Грінченко

◀ дперти

Словник української мови Борис Грінченко Д драб

драбастий ▶

Київ: Горно, 1927

Драб, ба, м. 1) Оборванец, бедняк, босяк. Мене мамка годувала, в папер обвивала, за богача 'ня строїла, а за драба дала, за пана обіцяла, — за жебрака дала. Гол. III. 233. 2) Раст. Viola arenaria Dec. ЗЮЗО. I. 141.