Словник української мови (1927)/до-пуття
◀ допустити | Словник української мови Д до-пуття |
допхатися ▶ |
|
До-пуття́, нар. Как следует. *Дове́сти дити́ну до-пуття́. Вывести дитя в люди. Сл. Нік.
◀ допустити | Словник української мови Борис Грінченко Д до-пуття |
допхатися ▶ |
|
Словник української мови — Д
до-пуття
Борис Грінченко
1927
До-пуття́, нар. Как следует. *Дове́сти дити́ну до-пуття́. Вывести дитя в люди. Сл. Нік.