Словник української мови (1927)/доїдливий
| ◀ доїдати | Словник української мови Д доїдливий |
доїжний ▶ |
|
Доїдливий, а, е. Докучливый, надоедливый. Слухати доїдливих річей. Мир. Пов. II. 53.
| ◀ доїдати | Словник української мови Борис Грінченко Д доїдливий |
доїжний ▶ |
|
Словник української мови — Д
доїдливий
Борис Грінченко
1927
Доїдливий, а, е. Докучливый, надоедливый. Слухати доїдливих річей. Мир. Пов. II. 53.