Словник української мови (1927)/дошукатися

by Борис Грінченко

◀ дошпортуватися

Словник української мови Борис Грінченко Д дошукатися

дошукуватися ▶

Київ: Горно, 1927

Дошу́куватися, куюся, єшся, сов. в. дошука́тися, ка́юся, єшся, гл. Доискиваться, доискаться. Заховає кінці так, що ні жоден чоловік не дошукається до правди. Кв. 279. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно. К. Іов. 22.