Словник української мови (1927)/дочекати
| ◀ дочекання | Словник української мови Д дочекати |
дочекатися ▶ |
|
Дочека́ти, ка́ю, єш, гл. Дождаться. Бодай ніхто не дочекав в чужім кутку сидіти. Ком. № 1867. Щоб усі святки пересвяткували, другого року дочекали з миром, покоєм, добрим здоров'єм. Чуб. III. 356.