Словник української мови (1927)/дохопитися
| ◀ дохожувати | Словник української мови Д дохопитися |
дохоплюватися ▶ |
|
Дохо́плюватися, лююся, єшся, сов. в. дохопи́тися, плю́ся, пишся, гл. Достигать, достичь. Дохопиться вона води — і п'є мов гуска. Крим.
| ◀ дохожувати | Словник української мови Борис Грінченко Д дохопитися |
дохоплюватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
дохопитися
Борис Грінченко
1927
Дохо́плюватися, лююся, єшся, сов. в. дохопи́тися, плю́ся, пишся, гл. Достигать, достичь. Дохопиться вона води — і п'є мов гуска. Крим.