Словник української мови (1927)/доходжувати
◀ доходжати | Словник української мови Д доходжувати |
доходителька ▶ |
|
Дохо́джувати, джую, єш, гл. 1) Кончать, кончить хождение. 2) Донашивать. Доходювали свої сіртуки, то що, щоб по жнивах ( = по екзаменах у семинарії) надіти рясу й підрясник. Св. Л. 130.