Словник української мови (1927)/доховатися
| ◀ доховати | Словник української мови Д доховатися |
доходжати ▶ |
|
Дохова́тися, ва́юся, єшся, гл. 1) Прятаться до чего-либо. Усе ховавсь та й доховавсь, що далі вже й нікуди. 2) Вскормить, воспитать. З чужого чортяти не доховаєшся свойого дитяти. Чуб. I. 302.