Словник української мови (1927)/дотулитися
◀ дотулити | Словник української мови Д дотулитися |
дотуляти ▶ |
|
Дотуля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. дотули́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) Прижиматься, прижаться, касаться, коснуться. А я дуба перескочу, що й не дотулюся. Грин. III. 210. *2) Прикасаться, прикоснуться, примыкать, примкнуть. Обчеські инбари стояли колись на вигоні, не дотулялись ні до чиєго города. Крим.