Словник української мови (1927)/дотопити
| ◀ дотовплятися | Словник української мови Д дотопити |
дотоплювати ▶ |
|
Дото́плювати, люю, єш, сов. в. дотопи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Оканчивать, окончить расплавку чего на огне. 2) — піч. Оканчивать, окончить топить в печке.