Словник української мови (1927)/дотиль

by Борис Грінченко

◀ дотикатися

Словник української мови Борис Грінченко Д дотиль

дотинати ▶

Київ: Горно, 1927

До́ти, до́тиль, до́тіль, нар. До тех пор, до того времени. Доти лях мутив, доки не наївся. Ном. № 876. Доти ходив, доки не наклав головою. Ном. № 10050. *До́ти по́ки. До тех пор пока (не). Желех.