Словник української мови (1927)/дотерпіти

by Борис Грінченко

◀ дотепре

Словник української мови Борис Грінченко Д дотерпіти

дотерплювати ▶

Київ: Горно, 1927

Доте́рплювати, плюю, єш, сов. в. доте́рпіти, плю, пи́ш, гл. 1) Вытерпливать, вытерпеть. Я знаю, він не дотерпить. НВолын. у. 2) Выносить, вынести, претерпевать, претерпеть. Дотерпіла лиха в походах. Левиц. Пов. 24.