Словник української мови (1927)/дотепно
◀ дотепність | Словник української мови Д дотепно |
дотепре ▶ |
|
Доте́пно, нар. 1) Способно, искусно. *2) Остроумно.
◀ дотепність | Словник української мови Борис Грінченко Д дотепно |
дотепре ▶ |
|
Словник української мови — Д
дотепно
Борис Грінченко
1927
Доте́пно, нар. 1) Способно, искусно. *2) Остроумно.