Словник української мови (1927)/дотеп

by Борис Грінченко

◀ дотекти

Словник української мови Борис Грінченко Д дотеп

дотепа ▶

Київ: Горно, 1927

До́теп, пу, м. 1) Остроумие, искусство. *2) Шутка, острота. Масні́ до́тепи. Пошлости. Сл. Нік.